ОДЯГНИ СВОЮ МОВУ В КРАСИВІ СЛОВА... МОВНА ДОВІДКА

Одягни свою мову в красиві слова,

Щоб вона, наче квітка розквітла.

І тоді вона стане чарівна й жива,

Всім додасть море щастя і світла.

  

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Нам треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від пращурів, вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ  перестає бути самостійним, незалежним і багатим. Втрата мови – то втрата самобутності. „Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову...“ – так говорить совість нашого народу – Ліна Костенко. 

  

До Міжнародного Дня рідної мови в наша  бібліотека презентує вашій увазі  мовну мозаїку відео-пам'ятку «Одягни свою мову в красиві слова, щоб вона, наче квітка розцвіла».

У спілкуванні людям личить те,     

                 

що народ від серця зичить

Чи всі ми вмієм спілкуватись,

по-українськи привітатись?

Чи всі вітання наші гречні,

теплом зігріті та сердечні?

А є ж тут і чудесні форми,

питомі українські норми:

Шановні і вельмишановні,

панове і товариші!

А побажання — шани повні,

бо теплі, щирі, від душі.

А в спілкуванні людям личить

те, що народ від серця зичить:

Здорові будьте, як вода,

Багаті будьте, як земля,

веселі будьте, як весна!

І ви, добродію, і пане,

військовий - пане капітане.

І ви, добродійко, і панно

(хіба звучить не бездоганно?)

Й звертання кожне не єдине:

і господарко, й господине!

Звучить яскраво і ласкаво.

Але чому? Для вас цікаво?

Тому, що ввічливо, пристойно,

велично, гідно і достойно!

(Д. Білоус) 

       Неправильно                                                Правильно

Привєт! Як діла?                                       Привіт! (Здоров був!) Як справи?

Добре утро!                                                Доброго ранку! Вітання! Добридень!

                                                                     Здоровенькі були! Доброго здоров’я!

Пока!                                                           До зустрічі! Побачимось!

                                                                     Всього доброго! Будьте

                                                                     здорові! Зичу здоров’я!

Удачі вам!                                                   На все добре! Всього найкращого! Хай

                                                                     щастить! Дай Боже!

Спокійної ночі!                                          Надобраніч!

Пожалуйста                                                Будь ласка, ласкаво прошу

        Хочу підняти тост за нєвєсту і жениха    Хочу виголосити тост за наречених!                   (підняти келих, випити за)

Вам сповнилося 50 років, прийміть         Вам минуло 50 років, прийміть мої

мої задушевні поздоровлення!                  щиросердечні   поздоровлення!                                 

    

Одягни свою мову в слова доброти,

І додай їм тепла, сонця, ласку.

І тобі буде легко по світу іти,

А Земля стане схожа на казку. 

ДЕ Є ЛЮБОВ, ТАМ Є ЖИТТЯ

  14 лютого ми святкуємо чудове і романтичне свято – День святого Валентина. Це свято з’явилося у нас нещодавно, але встигло полюбитись і дітям,і дорослим. Всі школярі  дарують один одному, своїм батькам, рідним милі листівки-валентинки. 

  Звичайно, можна купити готову листівку чи подарунок, та подарунок, зроблений власноруч безумовно кращий. Він принесе подвійну радість:тому, хто виготовляє, і тому, хто приймає подарунок. Такий подарунок зігрітий теплом долоньок люблячої людини, заряджений енергією добра і любові. І, безумовно, дарують його лише найдорожчим людям.

  Наша бібліотека також  долучилася до  ніжного свята любові.

 Творча акція по виготовленню валентинки в програми Paint дозволила втілити фантазії юних дарувань в незвичайні подарунки. 

  

  

Трохи фантазії і бажання і чудові подарунки - валентинки-сердечка з'явилися на  моніторах наших комп'ютерів.

  

Діти  розуміють, що зробили це з любов'ю. І подарують для мами сюрприз, виконаний власноруч.

ПОЕЗІЯ ЯК ДОЛЯ

1 лютого виповнилося 125 років від дня народження Євгена Маланюка – однієї з найяскравіших постатей вітчизняної літератури XX ст.  Нині він – визнаний класик, хоча ім’я його в нашій країні тривалий час було не просто забуте, а свідомо викреслене владою.

Дмитро Павличко писав про Євгена Маланюка як про «воїна і філософа, а передовсім поета, якому незалежна Україна буде віддячуватись упродовж століть за те, що «мобілізований до бою», він  проніс гордо її прапор і вдихнув у наші вмираючі аорти живу кров непокори і державної свободи».

Поет — мотор! Поет - турбіна!

  Поет — механік людських мас, 

  Повстань майбутнього сурмач,

  Що конструює День над Ніччю.

  За все життя Євген Маланюк не почув доброго слова на свою адресу з Батьківщини. Його творчість замовчували, фальсифікували. Незаслужено називали його буржуазним націоналістом, фашистом. Це був час, коли тисячі українських митців мордували у сталінських концтаборах, а їхню творчість на десятиліття викреслювали з культурного життя України.

   49 років митець прожив у еміграції, але жодної миті не зрадив Україні. Так, Батьківщина стала провідною темою його творчості. Жанрове розмаїття письменницького таланту Є. Маланюка просто вражає. Він є автором численних етюдів, елегій, балад, од, молитов, послань, поем, псалмів, ноктюрнів, автобіографічних нотаток, рапсодій й навіть сюїт та лібрето для опер.

 З нагоди ювілею митця в  нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку-перегляд «Поезія як доля».

  Представлена на виставці  література включає як поетичні і публіцистичні твори письменника, так і літературно-критичний матеріал.

 Молодші читачі бібліотеки переглянули відео матеріали про нашого земляка "Боян степової Еллади".