УСІ МОЇ ДУМКИ ТОБІ, НАРОДЕ ВІЛЬНИЙ!

До 160-річчя від дня народження Ольги Кобилянською працівники бібліотеки розгорнули книжкову виставку “Первоцвіт української класичної прози”, з якою можна було ознайомитись протягом місяця  у читальному залі та переглянути відео.

Цікаві факти про Ольгу Кобилянську

Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942) — українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині, народилася у містечку Гура-Гумора у багатодітній шляхетній сім’ї (7 дітей).

Вона закінчила тільки 4 класи школи, а високого рівня знань досягла самостійно. Письменниця добре малювала, грала на різних музичних інструментах (навчилася грати на слух), була гарною вершницею.

Цікаво, що Ольга Кобилянська підписувалася «Кобиляньска», бо саме таке написання започаткував її батько. Була особисто знайома з Лесею Українкою.

Вона мріяла побачити море, але мрія її так і не здійснилася. Також Ольга бажала стати професійною актрисою, але надала перевагу літературі.

Ольга Кобилянська мала прийомну дитину (позашлюбну доньку одного з братів) і в похилому віці розповідала чудові казки своїм онукам. Письменниця мала гарну пам’ять і могла декламувати твори з «Кобзаря» кілька годин.

Ольга Кобилянська дуже кохала Йосипа Маковея, але той не відповів на її почуття. За давньою легендою, дівчина, яка знайде едельвейси, буде дуже щасливою і матиме міцну та велику родину. Ще маленькою дівчинкою Ольга назбирала ці квіти на крутих схилах, та це повір’я так і не справдилося. Але цей гербарій був завжди з нею.

Основні книги для життя від Ольги Кобилянської: Євангеліє, «Фауст» Гете та твори Тараса Шевченка.

Улюблена порада письменниці – завершувати кожен день книгою.

Померла Ольга Кобилянська 21 березня 1942 року в Чернівцях.

ПАМ'ЯТАЄМО! ЄДНАЄМОСЯ! ПЕРЕМОЖЕМО!

  

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. 

  У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.

  Глибокий слід залишив голодомор 1932-1933 років в історії українського народу. Голод виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства.

  В 2006 році Президент України підписав Закон про визнання   Голодомору 1932 -1933 років геноцидом українського народу. 

   На теренах України література з максимальним відображенням трагедії голодомору 1932 - 1933 років починає з'являтися вже в роки перебудови. Оповідання, повісті, що базувалися на автобіографічних спогадах-
враженнях, друкуються насамперед у періодичних виданнях, шокуючи читачів щирою правдою.

  До Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні в нашій бібліотеці підготовлено бібліографічний дайджест «Скорботний ювілей Голодомору» (90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні»).

  Вшановуючи пам'ять померлих та усіх, хто зазнав голодомору, українська література художнім словом підтверджує свідчення очевидців, що зафіксовані в документах, показує, якими були ці жахливі роки. Це як контрольне нагадування про осмислення майбутнього України.

Барка В. К. Жовтий князь : роман / В. К. Барка. - К. : Київ. правда, 2003. - 320 с.

У романі відтворені реальні події голодомору. Твір звучить як застереження від помилок минулого, від перекручення історичної правди. Він нагадує тим, хто сумує за минулим, прагне "твердої руки", що може статися з цілим народом.

Бедзик Ю. Д. Гіпсова лялька : роман / Ю. Д. Бедзик. - К. : Дніпро, 1989. - 253 с.

 У романі Юрія Бедзика "Гіпсова лялька" розповідається про життя знедолених селян в період голодного 1933 року.

Бровченко В. "Мені не треба в світі більш нічого...". Голод-33. У тих степах... Повернення Богородиці : [поезії] / Володимир Бровченко // Українознавство. - 2007. - № 4. - С. 18 - 20.

Гуцало Є. П. Сльози божої матері : повісті / Є. П. Гуцало. - К. : Молодь, 1990. - 264 с.

 Видання містить повісті "Голодомор", "Безголов'я", "Прокляття", де автор розкриває життя людей у важкі часи української історії.

Дімаров А. В тіні Сталіна : повісті / А. Дімаров. - К. : Дніпро, 1990. - 176 с.

Дзюба І. Пастка. Тридцять років зі Сталіним. П'ятдесят років без Сталіна / І. Дзюба. - К. : Криниця, 2003. - 144 с.

Козаченко В. П. Коні воронії: дума про Матір : [роман] / В. П. Козаченко. - К. : Рад. письменник, 1989. - 455 с.

У романі правдиво відображено події, що відбувались на Україні, а саме: колективізацію з її позитивними і негативними наслідками, репресії невинних людей, голод і масове вимирання сільського населення.

Міщенко О. В. Безкровна війна : кн. свідчень / О. В. Міщенко. - К. : Молодь, 1991. - 176 с.

Народні оповідання: Голодомор 1932 - 1933 р. / упоряд. М. Зінчук. - К. : Муз. Україна, 1993. - 96 с.

Осьмачка Т. С. Старший боярин. План до двору : романи / Тодось Степанович Осьмачка. - К. : Укр. письменник, 1998. - С. 100 - 235.

Твір Т. С. Осьмачки "План до двору" є літописом злочинного винищення українства в період примусової колективізації, усіх жахливих жорстокостей НКВС.

Самчук У. О. Марія. Хроніка одного життя : роман / Улас Самчук, підгот. тексту та післямова С. П. Пінчука. - К. : Укр. письменник, 1999. - 189 с.

Роман Уласа Самчука "Марія" художній твір про голодомор тридцять третього року і насильницьку колективізацію, про так зване "розкуркулення" справжніх господарів землі, про трудівників-хліборобів.

Сосюра В. М. Третя рота : роман / В. М. Сосюра, упоряд., авт. післямови, прим. С. Кальченко. - К. : Укр. письменник, 1997. - 351 с.

 У біографічному романі "Третя рота" Володимира Сосюри відтворено події 20-50-х років минулого століття. Значна частина книги присвячена голодомору 1932-1933 років, свідком якого був автор.

Тичина П. Голод : вірш // Сонячні кларнети : поезії / Павло Тичина. - К. : Дніпро, 1990. - С. 168.

Хвильовий М. Голод : вірш // Твори у двох томах. - Т. 1. / Микола Хвильовий. - К. : Дніпро, 1990. - С. 67.