Василь Олександрович
Сухомлинський дуже любив дітей, тому і став педагогом. Це справді людина з
полум’яним серцем, видатний педагог сучасності. 35 років свого життя він віддав
школі. Сухомлинський – заслужений вчитель України, лауреат Державної премії
імені Т. Г. Шевченка.
Василь Олександрович казав: «Людина
народжується не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується,
щоб лишити по собі слід вічний». Ми по праву можемо сказати, що Сухомлинський
залишив по собі яскравий слід, він належить до найвидатніших постатей світової
педагогіки.
Педагогічна
спадщина В. О. Сухомлинського представлена на поличці педагога «Педагогіка
Серця В. О. Сухомлинського у вимірах ХХІ століття».
До
найголовніших, найгрунтовніших творів В.О.Сухомлинського, опублікованих
починаючи із 1960 року, належать: „Духовний світ школяра”, „Праця і моральне
виховання”, „Моральний ідеал молодого покоління”, „Сто порад учителеві”, „Листи
до сина”, „Батьківська педагогіка”, „Проблеми виховання всебічно розвиненої
особистості” і особливо — „Павлиська середня школа” та „Серце віддаю дітям”.
Остання праця була удостоєна першої премії Педагогічного товариства УРСР (1973)
і Державної премії УРСР (1974).
Цікавий і
маловідомий факт, що ця широко знана й найбільш популярна книга
В.Сухомлинського „Серце віддаю дітям”, яка вийшла 25 мовами і витримала майже
50 видань, вперше побачила світ у 1968 році в Німеччині. У себе вдома
Сухомлинський не міг її опублікувати – рукопис кочував з одного видавництва в
інше і отримував негативні рецензії.
З його
ім’ям пов’язане збагачення й піднесення педагогічної науки ХХ-ХХІ ст. Велика,
самобутня спадщина вченого з плином часу привертає дедалі більшу увагу і
завдання бібліотеки полягає в якомога широкій її популяризації.
.jpg)
