БЕЗ БАР'ЄРІВ: У ВОЄННИЙ ЧАС

 

 24 лютого, коли росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну, звичне життя українців кардинально змінилося. З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, якими ніколи не задавалися раніше.

Нашим новим загальним бар’єром тепер стала війна. Нині ми точно розуміємо, що таке життя «до» та «після». І майже кожен в ці дні зіткнувся з багатьма ситуаціями вперше.

 Паралельно з цим – мільйони запитань у голові. Що робити? Як захиститися? Як захистити дітей? Чим я можу бути корисний?

   Як ніколи є потреба у чітких інструкціях та порадах спеціалістів.

«Довідник безбар’єрності» створювався в мирні часи, щоб прибрати фізичні, психологічні й навіть мовні перепони з нашого життя. 

 У нових же реаліях, коли основним нашим бар'єром є війна, у «Довіднику» було створено новий розділ – «У воєнний час», – де можна знайти відповіді на болючі запитання найуразливіших верств населення: сімей з дітьми, людей старшого віку та їхніх близьких, людей з інвалідністю.

Зокрема, у новому розділі висвітлено такі теми:

§  Як допомогти дитині у тривожній ситуації?

§  Як подбати про дитину в укритті?

§  Як діяти, якщо дитина побачила щось шокуюче й налякана?

§  Як розповісти та пояснити дитині втрату рідної людини?

§  Як підтримати дитину в дорозі?

§  Як перетнути кордон з дитиною до 18 років?

§  Як допомогти дитині адаптуватися в тимчасовому житлі?

§  Що робити, якщо ви побачили протиправні дії щодо іншої людини?

 Відповіді на ці та інші запитання – у лінку: https://bf.in.ua.

Довідково: Перший український посібник із безбар’єрної комунікації «Довідник безбар’єрності» з'явився у 2021 році. Він доступно розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, правила коректної мови. Посібник був створений за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

ПРИВ'ЯЗАНІСТЬ : ДІТИ І БАТЬКИ

  23 березня  бібліотекарі нашої філії провели в центральній міській бібліотеці тренінг «Прив’язаність в житті дитини: типи і форми».

  Засідання Батьківського клубу відбулось  в рамках реалізації проєкту ЮНІСЕФ.

 

Дитячі емоції часто застають дорослих зненацька. Діти можуть здаватися упертими чи неслухняними, провокувати на гнів, та здебільшого це сигналізує лише про те, що малеча потребує уваги дорослого. Таке бажання може виникнути внаслідок непростих подій, які принесла в життя кожного з нас повномасштабна війна. 

   Мало хто знає, що діти інакше, ніж дорослі, реагують на вибухи, сирени тощо. Річ у тому, що у ситуації стресу внутрішній мозок вмикає сигнал тривоги. 

  При цьому діти не хочуть бігти чи рятуватися, вони хочуть почуватися захищеними. Саме тому дитині потрібно, щоб  поруч був дорослий — тоді малюку спокійно, навіть коли падають бомби.

 

 І чим сильніша стресова ситуація, тим більше малюк відчуває потребу підтримувати прив’язаність, і це природно. 

  Прив'язаність - це те базове, фундамент, який дитина отримує у взаєминах з базовим дорослим для розвитку себе. Це той фундамент тепла і любові, який в подальшому дитина переноситиме як досвід в усі інші відносини. Або ж не переноситиме, якщо не було достатнього наповнення в дитячому віці.

 Мета заходу - ознайомити  дорослих з типами прив'язаності та допомогти їм у  формування  гармонійних стосунків зі своїми дітьми.

  Перегляд відео контенту та участь у проведенні тесту "Ти і твоя дитина" допомогли перевірити  наскільки близькі у присутніх стосунки з дитиною та визначити типи  прив’язаності. 

   Найголовніше, що усвідомили учасники заходу -це необхідність дати дитині впевненість, що дорослий її любить, пам’ятає про неї, в нього можна попросити допомоги та він завжди на боці малечі. 

БІБЛІОТЕКАР РЕКОМЕНДУЄ: ЛЮДМИЛА ОХРІМЕНКО

 

  

14 березня в центральній бібліотеці нашого міста відбулася зустріч з  харківською письменницею Людмилою Охріменко, на якій були присутні бібліотекарі нашої книгозбірні.

 

 Насамперед, авторка презентувала свій воєнний роман «Оскар». Він отримав відзнаку на Міжнародному літературному конкурсі "Коронація слова – 2021" як найкращий роман на воєнну тематику. В основі твору – історія українського розвідника, який потрапляє в полон на початку 2015 року.

  Про історію написання роману авторка зауважує: «До мене, як до волонтерки, часто звертаються військові. Так трапилося і цього разу, відкрила фейсбук і побачила під своїм старим постом коментар людини у однострої: «Мені дуже потрібна ваша допомога!».

  Згодом з’ясувалося, що військовий звернувся до мене з проханням написати про нього книжку, про його долю, службу, полон. 

Я прочитала його розповідь, запропонувала пробну главу, і ми дійшли згоди, бо мене зацікавила його історія, а йому сподобався мій художній стиль і відчуття слова. 

  Пропрацювали разом два місяці, а потім, майже наприкінці написання першої частини нашого спільного твору він зник. Ні повідомлень, ні телефонних дзвінків, ні відповідей на мої звернення… Що сталося з ним, не знаю. Другу частину роботи я написала сама. Звичайно, використовуючи ті його розповіді, які не увійшли у першу частину книжки. Чи вигадана вона? Чи про щось-таки обмовився мій знайомець?.. Чи зрозуміла я його прагнення до вищої справедливості? А може помилилася? Теж не знаю. Знаю лише, що герой мого твору – справжня людина, справжній чоловік, справжній українець, справжній син свого народу.

  Сподіваюся, що я виконала свою місію.» 

«Зараз я розумію, що ця книжка, що вийшла у 2021, є книжкою-попередженням: що не потрібно розслаблюватися, що війна почалася у 2014 і нікуди не поділася, що ми обов’язково маємо перемогти!», – стверджує письменниця.

  У доробку письменниці – три книжки на воєнну тематику. Окрім "Оскара", це роман "Пригоди мухи в окропі на окупованій території" та збірка "Волонтерські історії".

  Гості бібліотеки із задоволенням і цікавістю слухали розповіді, що лягли в основу книг. Авторка розкрила деякі секрети своєї творчої майстерності, а також які життєві ситуації спонукали її до написання романів. 

Дякуємо авторці за теплу зустріч , цікаве спілкування.

Довідка

  Людмила Охріменко, три освіти, дві – з відзнакою. Кримчанка.  Писати почала ще у дитинстві. Вважала свою творчість аматорством, та й у 90-ті роки потрібно було багато працювати, щоб прогодувати двох дітей.   Займалася бізнесом. Багато років працювала  на державній службі. 

 З 2014 року займається волонтерською діяльністю. До 2016 їздила на передову, а потім почала писати книжки про війну. На тепер віддає прибуток від продажу книжок на допомогу ЗСУ.

 Упевнена, що українці не вчать свою мову, вони її згадують. Потрібно лише ухвалити для себе таке рішення: говорити, писати, читати лише рідною мовою! 

На сьогодні видано 5 романів і 1 оповідання українською мовою авторства Людмили Охріменко. 

МІННА БЕЗПЕКА: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

 Враховуючи реалії сьогодення ризик виявлення вибухонебезпечних предметів в Україні зріс в рази.

 

Відтак важливим є дотримання правил мінної безпеки, які повинні знати і дотримуватися усі.

  

  9 березня бібліотекарі бібліотеки-філії № 3 провели заняття з елементами тренінгу «Мінна безпека» для членів Батьківського клубу на базі центральної міської бібліотеки.

  

 

Головною метою проведення заходу стало – ознайомити присутніх з загрозою вибухонебезпечних предметів, з правилами мінної безпеки, щоб присутні запам’ятали й розказали  про них друзям та рідним, насамперед – дітям.

В ході проведення заходу ведучі надали рекомендації щодо того, як поводитись на територіях, де існує ризик наявності мін та інших вибухових пристроїв. Були розглянуті алгоритми дій при виявленні вибухонебезпечних і підозрілих предметів.

  

 Присутні вивчили попереджувальні знаки, правила дій, якщо виявили міну та номера телефонів виклику всіх служб екстреної допомоги.

  

 Участь батьків в проведенні тесту «Мінна безпека» стало підведенням підсумку вивчення цієї важливої теми.

ДОВІДНИК БЕЗБАР'ЄРНОСТІ

     Перша леді України Олена Зеленська презентувала електронну версію «Довідника безбар’єрності». Посібник покликаний зафіксувати нові норми безбар’єрної мови та стати гідом з коректного спілкування. Презентація відбулася в Міжнародний день загального доступу до інформації за участю журналістів і головних редакторів провідних українських медіа.

   «Довідник безбар’єрності» – проект з відкритим кодом, доступний для використання та цитування, який також можна доповнювати. Над ним працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти. Посібник доступний за посиланням https://bf.in.ua.

Безбар’єрність – це не тільки  доступ до фізичних об'єктів. Це значно ширше поняття, яке включає в себе не лише різні сфери діяльності, але і категорії мислення та взаємодії з іншими людьми, як рівними. «Довідник безбар’єрності», який у вересні презентувала перша леді Олена Зеленська, у доступній формі пояснює, чому не можна обмежуватися пандусами, якщо хочемо жити у безбар’єрному світі, а також, чому мова спілкування дуже важлива.

Структура Довідника включає в себе чотири розділи: «Складові безбар’єрності», «Правила мови», «Словник» та «Безбар’єрний календар».

НЕБЕСНА СОТНЯ: ЦІНА СВОБОДИ

  Високу ціну заплатила Україна за свій європейський вимір на Майдані. Найбільш жорстоке протистояння відбулося між “ беркутівцями ” і патріотами країни 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській, де переважно від куль снайперів, загинула майже сотня повстанців. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – молоді, ті, хто лише починав жити. Відтоді загиблих учасників акції протесту стали називати Небесна сотня.

День пам'яті Героїв Небесної Сотні  відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять,

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

У нашій бібліотеці для користувачів оформлена  книжково-ілюстративна виставка-презентація та фотоколаж  під назвою  «Небесна Сотня:ціна свободи».

   Сьогодні ми повинні зробити все можливе для того, щоб більше не допустити такого горя, щоб в Україні запанував мир, щоб закінчилася війна, щоб Україна була сильною і незалежною. Щоб герої не відходили на небо завчасно, а жили і працювали на радість своїм рідним і близьким… Герої не вмирають! Вони завжди залишаються в наших серцях…

УКРАЇНСЬКА МОВА В УМОВАХ ВІЙНИ

  21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови.

  І сьогодні ми маємо чудову нагоду освідчитись у любові до рідної української мови і вкотре належно вшанувати її. Бо українська – це мова свободи й волі, могутня зброя українського народу в боротьбі за нашу незалежність і Перемогу.

   Вислів давньогрецького філософа Сократа "Заговори, щоб я тебе побачив" сьогодні є влучним пострілом перед російською навалою. Адже у воєнних умовах та жорстоких терористичних актах з боку рф українська мова стала ще й стратегічною зброєю, символом незламності та віри.

  Масовий перехід на українську, дерусифікація громадського простору, стрімкий розвиток і популярність україномовного культурною продукту свідчать, що багато співвітчизників переосмислили й усвідомили важливість національного самовизначення у тому числі й через мову, рівень підтримки якої в суспільстві зріс чи не найбільше за роки незалежності України.

  Сила мови, сила культури і незламність українського народу не залишать російському агресору ніяких шансів.

  Слава українському народу - творцеві і носію величної мови! 

                                            

  Слава Україні!