середа, 21 травня 2025 р.

СЕРВІСИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ: ЯК ПРАЦЮЮТЬ І НАВІЩО ПОТРІБНІ

 

   Із 19 до 25 травня в Україні триває Національний тиждень безбар’єрності – важлива ініціатива, яка нагадує: безбар’єрність – це не про «інших», це про всіх нас. Це не лише про людей з інвалідністю, а про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті.

    Питання безбар’єрності в Україні важливе і актуальне. Безбар’єрність означає забезпечення рівних можливостей та доступу для всіх, незалежно від їхнього фізичного, інтелектуального, психологічного стану. Важливо створити умови, в яких люди з обмеженими можливостями можуть активно брати участь у суспільному житті, працювати, отримувати освіту та доступ до послуг, які надаються всім громадянам.

    Створення безбар’єрного середовища  в бібліотеці – це важлива задача, оскільки бібліотеки повинні бути доступними для всіх груп населення, включаючи осіб із різними видами обмежень та потребами.

    У нашій бібліотеці-філії № 3 для тих, хто не в змозі відвідувати бібліотеку з певних причин, працює “Домашній абонемент” – послуга книгоношення для читачів. Бібліотекарі доставляють книги читачам додому. Скористатися цією послугою можуть люди: похилого віку; з інвалідністю, котрі не можуть самостійно дістатися бібліотеки.

  Також користувачам бібліотеки пропонуємо ознайомитися з новим посібником.  


«Альбом безбар’єрних рішень» – 
 це практичний посібник, який рекомендує й на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів, зокрема й батьків з маленькими дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю. Видання доступне за посиланням https://drive.google.com/file/d/1l20YQJyWr7oMMt5LBF3nk1BRN8u_Ad8p/view

Тиждень безбар’єрності – це не просто дата в календарі. Це нагадування про те, що гідне, комфортне і поважливе середовище – це наше спільне завдання.

                        Слава Україні! Слава ЗСУ!

четвер, 15 травня 2025 р.

ПЕРЕМОГА, ЗАКОДОВАНА У ВИШИВАНЦІ: ІНТЕРНЕТ ОГЛЯД


З давніх-давен вишиванка вважається оберегом українців. Вона  наділяє людину цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого.  Вишивають її кольоровими нитками:


     Незважаючи на неймовірну популярність вишитої сорочки, більшість із нас не здогадується, які таємні символи закодовані у її барвистих візерунках.  Наш національний одяг був створений не лише для краси. Вишивка – давній аналог сучасних QR-кодів. 

   

    Згідно з прадавньою традицією вишиванка виконувала функції, які виконує паспорт людини. На вишиванці фіксувалися прізвище, ім’я, місце народження, хто є тато, хто мама, звідки ти родом, дата народження. Твоя вишивка не була подібна на іншу вишивку, бо там було закодовано інформацію виключно про тебе.



   

   


  В роки діяльності УПА шифрувальниці закодовували таємні послання у вишивку, в яку були вбрані зв’язкові. Та передавали їх просто під носом радянських спецслужб. Приходив зв'язковий – як правило, це була дитина або жіночка. І вона на цій сорочці дошивала потрібну інформацію.

   Онук однієї з шифрувальниці вишивальниці-упівки зумів розкодувати древні символи. Виявилося, колір, форма фігур, їхнє розташування – кожна деталь несе в собі певну інформацію.

  Нова російська навала знову зробила вишиванку небезпечною.

  Переселенці, виїжджаючи з Донеччини чи Луганщини, намагалися врятувати вишиті сорочки. Одягали їх під светр, щоб не було видно, робили подвійне дно в сумках, якось заховували. Навіть знаючи, що можуть бути обшуки на блокпостах.

   У вересні 22-го ЗСУ звільнили Харківщину від окупантів. І передали до музею Голодомору-геноциду унікальний артефакт – вишиванку, яку місцева бабуся, ризикуючи життям, ховала від російських військ.  

   Мешканка села Капитолівка заховала на городі всі свої вишиті предмети. Один із цих предметів – ця сорочка. Ця бабуся вишивала її для свого внука. Коли українська влада повернулась, вона відкопала свої речі і передала до музею.

   Наразі День вишиванки, заснований Україною, святкується по всьому світу. 

    Цього дня навіть наші захисники прикрашають орнаментами боєприпаси, аби як слід привітати ворога. 

    Оце  раритет – перша бойова вишиванка, з якої почалася історія.         

   Колорит продиктований вимогами фронту, все в рамках хакі – коричневий, зелений.

   Вишиванка в часи війни – не лише символ нашої ідентичності. Воїни часто кажуть, що це наша духовна броня. 

   Вишиванка однозначно повернулася з небуття, як дуже могутня сила, яка робить з воїнів єдину армію, об’єднану національною символікою. Завдяки ній вони відчувають генетичний зв'язок.
   Сьогодні День вишиванки і ми повинні не забути подякувати тим, хто робить можливим це святкувати - нашим військовим! Саме вони сьогодні дають можливість українцям бути у вишиванках, а не у косоворотках.

СЛАВА УКРАЇНІ!  СЛАВА ЗСУ!

пʼятниця, 9 травня 2025 р.

ЗНАЙОМТЕСЬ: ЛІТЕРАТУРНА ЄВРОПА

  

День Європи у європейських країнах та в Україні святкується 9 травня щороку. Україна відзначала це свято з 2003 року, але кожної третьої суботи травня. Лише минулого року Україна приєдналася до Європейської спільноти та перенесла офіційно День Європи також на 9 травня.



   День Європи для України символізує спільні цінності та єдність, які набувають справжньої сили в часи випробувань.

   Українські бібліотеки також долучаються  до організації та проведення різних подій у бібліотеках, присвячених європейським країнам, їх культурам, літературним авторам.

   Найяскравішою подією Дня Європи 2025 в нашій бібліотеці став   захід — «Впізнай країну за письменником» Літературна карта.

 Читачі мали змогу випробувати свою ерудицію та знання про письменників Європи, визначаючи країну за ім’ям автора або його творами. Кожен користувач дізнався щось нове: цікаві факти про класиків і сучасних авторів, літературні традиції різних країн Європи.

    Особливим акцентом заходу стала  літературна карта Європи.

  Улюбленою дитячою книжкою в Україні назвали «Тореадорів з Васюківки» Всеволода Нестайка. У Великій Британії найкращою книжкою визнали «Гаррі Поттера і філософського каменя» Джоан Роулінг, у Швеції – «Пеппі Довгупанчоху» Астрід Ліндгрен, в Італії – «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді, у Франції – «Маленького принца» Антуана де Сент-Екзюпері.

    Також на мапі позначені:

  •  «Тореадорів з Васюківки» Всеволода Нестайка (Україна)
  • «Ян Бібіян» (Yan Bibiyan)  Еліна Пеліна (Болгарія)
  • «Весна» (Kevade) Оскара Лутса (Естонія)
  • «Нескінченна історія» (Die unendliche Geschichte) Міхаеля Енде (Німеччина)
  • «Гайді» (Heidi) Йоганни Спирі (Швейцарія)
  • «Орли літають рано» (Orlovi Rano Lete) Бранко Чопича (Сербія)
  • «Пригоди Тінтіна» (The Adventures of Tin Tin) Ерже (Бельгія)
  • «Фея Оріана» (Fada Oriana) Софії де Мелло Брайнер Андресен (Португалія)
  • «Платеро і я» (Platero y yo) Хуана Рамона Хіменеса (Іспанія)
  • «Хитрун» (Mangas) Пенелопи Дельти (Греція)
  • «Кіка Міка» (Kake Make) Ліни Жутауте (Литва)
  •  «Тернова фортеця» (T?skev?r) Іштвана Фекете (Угорщина)
  • «Дитячі спогади» (Amintiri din Copilarie) Йона Крянґе (Румунія)
  • «Куфога і Бубі Какуррель» (Cufoja dhe Bubi Kacurrel) Ґако Бушаки (Албанія)
  • «Тато-професор» (Pabbi Professor) Гуннара Хельгасона (Ісландія)
  • «Їп і Яннеке» (Jip en Janneke) Анни М. Г. Шмідт (Нідерланди)
  •  «Мумі-тролі» (The Moomins) Туве Янсон (Фінляндія)
  • «Академія пана Ляпки» (Akademia Pana Kleksa) Яна Бжехви (Польща)
  • «Словацькі казки» (Slovensk? Rozpr?vky) Павла Добшинського (Словаччина)
  • «Артеміс Фаул. Парадокс часу» (Artemis Fowl: The Time Paradox) Йона Колфера (Ірландія)
  • «Гидке каченя» (Den grimme ?lling) Ганса Крістіана Андерсена (Данія)
  • «Історії місіс Пепперпот» (Mrs Pepperpot Stories) Альфа Пройсена  (Норвегія)
  • «Чудесні пригоди підмайстра Хлапича» (?udnovate zgode ?egrta Hlapi?a) Івани Брлич-Мажуранич (Хорватія)
  • «Історії Франца» (Geschichten vom Franz) Кристини Нестлінґер (Австрія)
  • «Пригоди песика і киці» (All about doggie and pussycat) Йозефа Чапека (Чехія)
  • "Гаррі Поттер" Джоан Роулінг  (Великобританія)

Дякуємо всім за участь і зацікавлення!   

До нових зустрічей у нашій бібліотеці!

СЛАВА УКРАЇНІ!

СЛАВА ЗСУ!

четвер, 8 травня 2025 р.

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. УКРАЇНА: ВТРАТИ Й УРОКИ

   


    8  травня в Україні, так само як і у світі, відзначають День пам’яті  та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Цей день встановлений задля вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні.

   Цей день  покликаний і для висловлення поваги всім борцям проти нацизму та увічнення пам’яті про загиблих. Нинішня російська збройна агресія на території України, що руйнує міжнародну систему безпеки та загрожує миру в усій Європі, змусила переглянути цілісне бачення війни. Саме тому з 2015 року Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

    До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в читальному залі нашої  бібліотеки  проведено історична Інтернет- година «Друга світова війна: втрати й уроки».

   01 вересня 1939 року розпочалася наймасштабніша світова війна в історії людства, яка тривала 2 194 дні до 2 вересня 1945, коли було підписано капітуляцію Японської імперії перед союзними державами.

   З локального конфлікту між Німеччиною та Польською республікою війна переросла у світову. В ній брала участь 61 країна (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн.

  Друга світова війна завдала народам світу величезних людських і
матеріальних втрат і значно вплинула на долю людства. Кількість жертв досі точно не встановлено. За приблизними підрахунками, у війні загинуло понад 60 млн. осіб, 90 млн. стали інвалідами. У ході війни було створено антигітлерівську коаліцію, до якої на початку 1942 р. входило 25 держав, а наприкінці війни - 56.

   Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації.

   На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), СРСР (більше ніж 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч), а також визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА) – разом понад 7 мільйонів осіб.

Понад 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше ніж 2 тисячі стали  Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.

  Україна зазнала надзвичайних втрат внаслідок війни. Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років наразі оцінюються у понад 8 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30 % населення, Галичина – 22 %, Волинь і Полісся – 12 %.

   Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45 % від збитку усього СРСР.

    Сучасними дослідниками (Інститут історії НАН України) збитки України, отримані внаслідок війни, оцінюються в понад 450 мільярдів. Слід також говорити не тільки про прямі збитки від ведення бойових дій, а й, наприклад, про кількість евакуйованих підприємств до Німеччини напередодні відходу німецьких військ.

   Слава і вічна пам'ять українським воїнам, які в час воєнного лихоліття захищали і захищають рідну землю. Схиляємо голову перед мільйонами  жертв, яких забрала війна. Вшановуємо їх пам’ять …

    У наших серцях не згасне, як Вічний вогонь, пам’ять про людей близьких і невідомих, про всіх, хто боронив рідну землю від ворогів.

   Ми знаємо, що таке війна. Ми маємо завжди пам’ятати про те, що заради нас сьогодні тисячі українських воїнів боронять нашу країну від російських фашистів.

СЛАВА УКРАЇНІ!  СЛАВА ЗСУ!